taraskazkar (taraskazkar) wrote in peaceinukraine,
taraskazkar
taraskazkar
peaceinukraine

Катюша

Оригинал взят у taraskazkar в Катюша
Моя покійна бабуся (ЦН) з дитинства вчила мене пісень. Нашими улюбленими були "Розпрягайте хлопці коней" і "Катюша". І хоч з тих пір я дуже полюбив пісні та спів, проте, на превеликий жаль, співати так і не навчився. Слуху музичного не маю, від слова геть. 
Співаю тільки як нахиляюсь чарочок та іноді на ніч дітворі, або як йдемо у якісь мандри.
Найменшій, коли колихаю, тихенько співаю замість колискових: "Червону калину", "Пливе кача", "Ленту за лентою", "Про коня (ой чий то кінь стоїть)", "Наливаймо браття..." (малі від неї в захваті, вимагають завжди на біс ;)) , "Розпрягайте хлопці", "Ніч яка місячна", "Несе Галя воду" та інші...
Моя ж найулюбленіша пісня "Невольники" (Тельнюк), та я таке складне в житті не зможу...
Є в моєму умовному хітпараді й російськомовні твори. Досить багато. Але серед них вирізняється одна пісня. Катюша. То улюблена пісня покійної бабусі . Такою вона буде для мене завжди. Особливою.
Мені ж особисто, найбільше подобається Утьосов "Вєрнулся я на Родіну, шумят бєрьозкі бєлиє". Почув її у серіалі "Ліквідація" і закохався у цю пісню та його чудове виконання.

Проте весь цей допис не про них, а про Катюшу.
Якось мені довелося прийняти участь у грі вгадай мелодію, коли це ще не було спочатку мейнстрімом, а потім забуттям.
Все було так. Я вчився у 10-му класі, на дворі панував травень. А мене викликали до завуча. 
Вона поставила перед фактом що від нашої школи, я, й іще двоє розумак, приймаємо участь у вікторині, присвяченій 9 травня, в палаці культури, при повному залі ветеранів, з усіма школами району, де будуть питання по історії ВВВ, бойовим діям, а ще угадай мелодію, само собою воєнні пісні. І щоб школу не зганьбили. Завтра в 10. В Палаці Культури Жовтневої Революції.
Я спробував "зіскочити", чесно пояснивши, що ведмідь на вухо наступив, жодної пісні крім Катюші не знаю, мелодії не розрізняю взагалі, точно зганьблю, одразу ні, я пас, то не моє... і все таке...
Та хуя лисого пройде цей номер з завучем . 
Звільнила від залишку занятть і відправила до вчительки музики, "нехай вона тобі награє..". Я прийшов, спитав у тої лише назви, бо слухати мені який резон, горбатого могила лише справить... Та й гайнув собі на річку, а потім у футбол ганяти м'яч...

Наступного дня перед зібранням ветеранів району, у повному величезному залі, за підсумком трьох з чотирьох конкурсів, всім було очевидно що школу ми таки зганьбили, від слова зовсім .
Останній конкурс вгадай воєнну мелодію і наші шанси виправитись десь між нулем і мінус три... Проте здаватись це не спортивно - спортивно перемагати, якби ж то наші здались під Курском, Сталінградом, чи де небудь, то не було б палаца, вікторини і мене ... - так я подумав...
На першій же мелодії останнього конкурсу я першим натискаю кнопку, ще не вспівши почути навіть першу ноту я її взнав ! Рідненька !
- Катюша !
- Ні .
- Як ні?! Вона!
- Ні . 
мелодія заграла далі. 
хтось вгадав.
наступна...
я вислухав дві ноти. натис!
- Вона! Тепер вже точно! Вона!
- Хто вона?
- Катюша ж же!
зал посміхувся.
- Ні .
- Як так ні?! Вона!
- Ні. Далі.
далі точно не вона.
хтось знов вгадав.
ну що за бля. ось третя...
щоб ніхто не встиг я знову взяв фальстрарт на першій ноті:
- Катюша!
- Знову ні . (а на обличчі у ведучого написано: ти заїбав! угомонись!)
зал вже глузує з мене. сміється.
вгадали й цю. та мене хуй зламаєш.
четверта теж моя. я перший натис!
- Катюша!
- Ніііііііііііі!!!!!!!і.........
зал регоче. 
над залом, на балконі, добре видимий мені, регоче звукооператор.
напевне той хитрун поставе ЇЇ останньою - подумав я - уважно щоб не проїбать!...
Та треба роль свою дограть.
То й у п'яте поспіль знову перший я на кнопці:
- Катюша. Ну тепер вже певен. Вона! Ріднесенька...
- ТААааа ННІІІІІІІІІіііііііі !!!!!!
- Ну як же ж ні? як так.
- Нііііііііііііі!!!!!!!!! Ні! Ні! Нііііііііііііі!!!!!!! ААААааааааааа...... НІ .
- Ладно. ВОНА взагалі то буде? Не можете ж ви не поставити Катюшу?! Ви ж не фашисти???!!!
зал вже всцикається із того шоу. регочуть всі. навіть ті котрим сміятись боляче. хапаються за животи.

я ще раз не вгадав.
аж ось остання.
присягаюсь,
ведучий,   той підар,   підговорив свого помічника, й вони разом, не ввімкнули мені кнопку!
мелодія заграла. я натиснув! двічі!! тричі!!! загорілася лампочка в іншого. він сказав:
- Катюша .
- ТТТттттаааааааааааааккк!!! - заверещав від радощів ведучий - Тааак! ЦЕ - Катюша.

я оскаженів від люті! підараси! шулери! підстава! я бився головою об ту кнопку поки її не розтрощив! і навіть трошки поламав тим підорам імпровізовану трибуну, за якою грав...
зал реготав і плакав
звукооператор скрутивсь від корчів і його було не видно з низу - мабуть валявся під столом. Не ржали тільки я й ведучій...
Гра скінчилась.

Всіх поздоровили, вручили грамоти, переможцю приз: великий напівпустий прозорий пакет із всяким банним причандаллям: мильце, паста, крем для рук, лак жіночий, якась пінка, водичка, ще шось міленьке, що було...
Який же був мій подив, коли мені! вручили ще один приз, другий! із двох! мені! 
- Зо шо? - питаю.
ведучій, вгамовуючи скрежет зубів:
- Приз глядацьких симпатій! На прохання наших шановних Ветеранів! - і простягає мені величезну дволітрову пляшку шампуню і велику банку крему - Тримай. Бери. Твоє.
Побачивши ображені очі переможця, я зрозумів чому його пакет напівпорожній... і звідки взявся другий приз... посміхнувся, глузуючи з нього й з ведучого...
Вийшов, пройшов повз того підара з кремом і шампунем, підійшов до краю сцени й голосно крикнув: ДЯКУЮ ВАМ .
І вклонився.
Низько низько.
Надовго.
Чув як хтось уривками трошки захлопав у долоні. Зашморгали старі носи...
Випрямився.
Ще раз вклонився самою головою, з повагою.
Пішов.
Забрав із силою в ведучого шампунь і крем. Знову повернувсь до залу, крикнув ДЯКУЮ! і помахав рукою. 
Та й пішов собі мершій за сцену поки всі не оговтались.
З'їбався, як то кажуть...

Шамнунь і крем подарував вдома матусі - була рада!

І завучка ще потім похвалила.

Гарно тоді відмітив День Перемоги

Люблю це свято, 
загиблим жаль і вічну пам'ять,
живим пошану та увагу.

пс: а підари, що пропонують у цей день влаштовувати фестивалі хуєсосів, жопушників і бородатих баб, пам'ятайте:
мене ви не затролите - ложив я на таких .
і "ватніков" ви не затролите - лише переконаєте в своїй неадекватності,
пропонуючі відмінити або спаплюжити травневе свято жалю і перемоги "тролять" ЙОГО:



і всіх, хто вижив і помер, у тій страшній війні, заради того, щоб могли народитись і мирно жити всі, навіть!, підараси...






Tags: СССР, Украина, ирония, история, люди, руцкимирЪ
Subscribe
promo peaceinukraine january 19, 22:02 4
Buy for 20 tokens
"— С каких это пор вы стали угонять машины честных людей! — Это машина Стелькина, а он — взяточник. — Какой ещё Стелькин?! Это машина известного ученого! Доктора наук! — Одну минуточку, я сейчас сверюсь с картотекой... — Картотека у него понимаешь ...…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic
  • 10 comments