nactex wrote in peaceinukraine

Невикористані можливості: аерокосмічні системи

Науково-технічний потенціал України використовується менше, ніж на 1% від можливого. Це можна побачити на прикладі літаків.

Ан-225 "Мрія"

В України є найбільший в світі літак: Ан-225. Гордість країни! Але існує він лише в одному екземплярі, побудованому 30 років тому. Його можливості використовуються не на повну. Надважкі вантажі перевозить, але...

На його спині в 1989 возили космічний корабель Буран на виставку під Парижем! Це було сенсацією!

Можливості такого літака не обмежуються перевезенням космічних кораблів на спині та позуванням на авіашоу. З такими літаками Україна могла б бути попереду всієї планети в ділі засвоєння космосу!

На цей літак було багато аерокосмічних планів. За проектами МАКС, “Повітряний старт”, "Interim HOTOL" планувалось використовувати Ан-225, як перший ступінь в запуску космопланів. Пропонувалось декілька варіантів космічної частини системи:

• Багаторазовий малий космоплан з одноразовим зовнішнім паливним баком. Бак відділяється після більшої частини підйому та згорає в атмосфері. Космоплан може повернутись на Землю та сісти на аеродромі, як літак.

• Одноразова ракета з таким самим зовнішнім паливним баком (або без нього). Вона може вивести більше вантажу з більшим габаритом.

• Багаторазовий великий космоплан без зовнішнього паливного баку. В порівнянні з першим варіантом він виводить приблизно в 2 рази меншу масу вантажу на орбіту, але габарити (розміри) цих вантажів можуть бути значно більшими через більший розмір космоплану.

Найкращий з можливих варіантів — космоплан без зовнішнього баку. Це не лише зробить цю систему повністю багаторазовою — це ще й суттєво спростить процедуру підготовки до старту: не треба доставляти бак з місця виробництва та збирати систему космоплан-бак, треба тільки поставити космоплан на літак. Це можна буде робити мобільним краном, транспортабельним у самому ж Ан-225. Спроститься і сам старт зі спини літаку: аеродинамічна якість у великого космоплану більше, ніж у системи з баком. І ніяких полігонів для викидання відпрацьованого баку.

Переваги літака як першого ступеню

На відміну від одноразових ракет, термін служби літака може сягати 30-50 років або до 100 тисяч годин польоту. Один літак може провести тисячі запусків космопланів за весь час експлуатації, потребуючи лиш заправки та порівняно нескладного обслуговування раз на 6000 годин польоту. Для порівняння, навіть новомодні багаторазові перші ступені ракет SpaceX не можуть використовуватись понад 20 разів. Запускаються вони за допомогою складних стартових комплексів. Після кожного запуску їм потрібне комплексне складне обслуговування, постановка на стартовий стіл, підготовка до запуску.

Один повністю багаторазовий космоплан може вивести до 10 тонн на орбіту зі спини Ан-225, а частково багаторазовий (з зовнішнім паливним баком) — 20 тонн. Ці цифри перевищують вантажопідйомність ракети “Союз” і співрозмірні з Falcon 9 (SpaceX), але, на відміну від важких ракет, літак не потребує складних та дорогих космодромів зі стартовими майданчиками — вистачить і звичайного аеродрому.

Вантажопідйомність представлених на знімках систем приблизно однакова. Який з варіантів найпростіший в масовій реалізації?!

Більша частина роботи з запуску для традиційних ракет (побудова, збирання, постановка на стартовий стіл, перевірка, заправка, відведення газового струменю) припадає на перший ступінь. А в аерокосмічній системі першим ступенем є літак, який обслуговується на звичайному аеропорті/аеродромі звичайною аеродромною технікою.

Ефективність космічних запусків залежить від широти місця запуску. На Екваторі, за інших рівних умов, можна вивести на орбіту на 30% більше вантажу, ніж в Україні чи Європі. Є космодроми в Південній Америці, але туди ще треба довго доставляти по морю ракети, обладнання, матеріали. Потім збирати це все, ставити на стартовий стіл, довго і нудно заправляти… Не дивно, що ціни на космічні запуски такі високі.

За допомогою літаків Україна може вигідно запускати космічні кораблі над Африкою або Індійським океаном, не будуючи там космодроми за мільярди доларів. Літак сам туди прилетить і запустить вантаж в космос. При цьому підготовку та завантаження космоплану можна здійснити ще в Україні.

Космоплан та вихід на орбіту

Що тримає літак в повітрі попри те що він важкий? Підіймальна сила. Площа верхньої поверхні крила більше, ніж в нижньої. Згори молекули повітря проходять більший шлях, ніж знизу. Виникає тиск, який виштовхує крило вгору. Підіймальна сила залежить від швидкості літака, саме тому йому потрібна злітна смуга. Набравши достатню швидкість, літак «вспливає» вгору, як бульбашка у воді. Двигуни літака Ан-225 мають тягу 140 тонн на взльоті. Це майже в 5 разів менше, ніж його максимальна маса (640 тонн), але цього достатньо, щоб взлетіти.

Також підіймальна сила залежить від густини повітря. Саме тому авіалайнери не підіймаються вище 10-12 км. Винищувачі можуть піднятись вище, до 20-30 км (рекорд — 37,8 км). Далі авіадвигуни заглохнуть без живлення атмосферним киснем. Інша річ — якщо замінити атмосферні авіадвигуни ракетними, які будуть працювати і в космічному вакуумі. Цим космоплан і відрізняється від літака. А підіймальна сила як діє на літак — так і буде діяти на космоплан.

Що таке вихід в космос? Це не один лиш підйом вгору. Головне — розігнатись горизонтально до 8 км/с або вище. Теоретично так можна «вийти на орбіту» і на висоті 10 км, але на практиці зробити це не дасть спротив повітря. Щоб була більш-менш стабільна орбіта, треба піднятись на висоту 200 км, адже там повітря вже практично нема. Але навіть такий високий підйом — це лиш 1/5 від енергії, необхідної для виходу на орбіту.

Традиційні ракети взлітають вертикально і потім поступово приймають горизонтальне положення. Ракеті атмосфера лиш заважає і її треба якомога швидше покинути. Двигун ракети працює не лише на розгін, а і на боротьбу з гравітацією при вертикальному взльоті. Двигуни там повинні стояти зі значно більшою тягою, ніж маса ракети.

І тут ми згадуємо, що від ракети космоплан, тобто космічний літак, відрізняється наявністю високої аеродинамічої якості. Літаку повітря не заважає, а навпаки: в повітрі діє підіймальна сила, яка замість двигуна робить роботу з подолання гравітації та підйому. Це дозволяє ставити двигуни з тягою в рази менше, ніж маса апарату (як в літаках). Менше потужність двигунів — менше їхня маса і простіше обслуговування. Зекономлена на двигунах маса може піти на збільшення корисного вантажу, виведеного на орбіту.

Космоплан стартує зі спини літака Ан-225 на висоті 12 км та швидкості 850 км/год (236 м/с). Космоплан можна побудувати так, щоб за таких умов підіймальна сила вже утримувала його в повітрі, врівноважуючи гравітацію. Далі починається розгін — і збільшується підіймальна сила. Вона виштовхує космоплан вгору, як бульбашку. По мірі збільшення висоти, густина повітря падає. Але швидкість збільшується, підіймальна сила зберігається і виштовхує космоплан вгору. І так аж до виходу в космос на орбіту. При цьому навантаження та вібрації будуть приблизно як в звичайному літаку.

Повернення з космосу теж буде мʼяким. Аеродинамічна якість дає змогу сходити з орбіти поступово (а не різко, як традиційний балістичний спосіб). Підіймальна сила весь час тримає космоплан в повітрі при спуску так само, як і на підйомі. Космоплан зможе сісти на звичайому аеродромі. Ніяких спеціальних полігонів для грубої посадки на парашутах. Ніяких спецоперацій з пошуку поверненого космічного корабля.

Суборбітальні авіалінії

Крім космічних запусків, космоплани можуть працювати на швидкісних суборбітальних маршрутах. Так можна буде доставляти вантажі та пасажирів до найвіддаленіших аеропортів світу в межах однієї години польоту. Україна може стати світовим монополістом в цій сфері так само, як зараз є лідером з авіаперевезень надважких вантажів.

Пасажирський космоплан, сумісний з Ан-225, може вміщати до 30 пасажирів в суборбітальному варіанті. Підготовка до рейсу складніша, ніж перед звичайним авіапольотом, але не набагато: завантаження космоплану з порожніми баками на Ан-225, заправка космоплану та літака-носія. Як вже зазначалось вище, кран для завантаження космоплану на спину Ан-225 може бути транспортабельним в самому Ан-225, так само як і кріогенне обладнання для виробництва рідкого кисню (окислювач для заправки космоплану). Така система буде за потреби легко розгортатись в будь-якому аеропорті світу і так само згортатись, якщо потреба зникла. Ніяких спеціальних стартових майданчиків (як для перспективної суборбітальної BFR від SpaceX) — все на базі існуючих аеропортів та аеродромів.

Коли це все буде?

Ан-225 розроблявся як транспорт для проекту Енергія-Буран в 1980х. Ще на ранніх стадіях розробки Ан-225 головний конструктор Бурану Лозино-Лозинський (за походженням — українець, киянин) бачив в цьому літаку перший ступінь для аерокосмічних систем і радився з Антоновим з цього приводу. Але тоді керівництвом СРСР ставка робилась на ракетний старт тому що їм хотілось саме скопіювати американський Шаттл, а не розробляти свої оригінальні рішення. З цим Лозино-Лозинський не погоджувався і наполягав на розробці власної авіаційно-космічної системи «Спираль», але самодурство совкового керівництва взяло гору.

З появою Ан-225 в 1988 і його польотами з Бураном з'явились нові плани та проекти. Після отримання незалежності Україні дістався і цей літак з відповідними аерокосмічними перспективами. Зокрема, на початку 90х спільно з Великобританією розроблявся проект Interim HOTOL. Йшла розробка і системи МАКС. Макет літака з космопланом продували в аеротрубі та моделювали процес їх безпечного розділення.

Але вчорашнім функціонерам КПСС та Комсомолу, які спішно перефарбувались в синьо-жовте і стали «українською» владою, треба було інше: пилити заводи на металобрухт, зводячи українців до стану жебраків. Зубожіння, заробітчанство, розквіт криміналу. Знищення науки, промисловості. Здача третього в світі арсеналу ядерної зброї під паперові «гарантії суверенітету та територіальної цілісності», ціну яким ми зараз бачимо. Зведення другої в Європі (після російської) армії до рівня Гондурасу. Збільшення зовніншього боргу з 0 копійок (1991) до понад 100 млрд доларів. Саме в 90х виросли кримінально-олігархічні клани, які й досі правлять Україною. Ан-225 в 1994-2001 не літав і стояв на приколі — двигуни з нього зняли на Ан-124.

На перший погляд, не все так погано. Ан-225 відновили і він літає, Ан-124 літають, авіалінії Антонова існують і перевозять важкі вантажі. Але на цьому все! Антонов зараз виробляє дуже мало літаків, і то лиш малі. Будівництва нових Ан-124 та Ан-225 нема. Аерокосмічні плани так і будуть лежати в шухляді, поки не буде зацікавленості з боку української держави в цій галузі. А звідки вона візьметься поки нами править кримінал-олігархат?

На інвесторів з-за кордону сподіватись теж не слід. Нинішня космонавтика — це дуже добре відлагоджена шахрайська схема, якій не вигідна різка зміна правил гри. Кому потрібні високоефективні багаторазові космоплани, поки «потрібні люди» заробляють гроші на одноразових (або багаторазових, але малоресурсних) ракетах?

Світом правлять банкіри (переважно «фінансової» національності), яким важливий не науково-технічний поступ людства, а збереження своєї влади та впливу через гроші. Саме тому космонавтика досі не здатна перевершити підйом 1960х. Після висадки людей на Місяць в 1969 нічого настільки ж епохального не відбувалось.

Україна ще не втратила можливість стати передовою космічною державою. Є Південмаш та Антонов, де можна робити космоплани та літаки.

Є другий недобудований екземпляр Ан-225, готовий на 70%. Він чекає свого часу. Коли в Україні прийде влада націонал-технократів, ми підіймемо цей літак в повітря і почнемо завоювання космосу!

Сподобалось — підтримай! Поширь посилання на нас! Маєш гроші – підтримай фінансово. 

Bitcoin: 1Pcziw1FZnSgGSVQ8ZrkniFgu7aRAdPKxa


Зовнішн посилання

  1. http://buran.ru/htm/busfact.htm  
     
  2. http://buran.ru/htm/makszad.htm  
     
  3. http://buran.ru/htm/maxmain.htm  
     
  4. http://buran.ru/htm/memory55.htm  
     
  5. http://buran.ru/htm/str224.htm  
     
promo peaceinukraine март 15, 15:56 5
Buy for 20 tokens
Все слышали такую сказку, что якобы украинцы, белорусы и русские – это братский единокровный народ, который происходит якобы от триединой древнерусской народности. Ученые открыли страшную тайну – мы не братья. Праславянский этнос, конечно, существовал где-то со II тысячелетия до нашей эры, из…

Error

Anonymous comments are disabled in this journal

default userpic

Your reply will be screened

Your IP address will be recorded