hnem (hnem) wrote in peaceinukraine,
hnem
hnem
peaceinukraine

Чи перемога важливіша за мир або чому мовчать ветерани?

Оригинал взят у hnem в Чи перемога важніша за мир або чому мовчать ветерани?

В нашому суспільстві діє суворий протокол поводження з ветеранами війни. Тільки пошана, тільки відчуття вдячності, тільки прислухання до порад. Ніяких вимог. Ніякої звітності. І напевно це правильно. Ці мужні і славетні люди захистили нас від нацистської чуми. В багатьох випадках – дорогою ціною. Які ще тут можуть бути вимоги?!
       
            Але ж прохання до них можуть бути? Чекати чогось від них ми ж маємо право? Звісно, продовжуючи шанувати і дякувати.


         А очікувати від ветеранів, причому і українських і російських, виявляється є що. Є відчуття, що вони дуже сильно «недопрацьовують» у справі встановлення миру на сході України (хоча завжди пропагують важливість миру і декларують пріоритет миру над усіма іншими категоріями). Адже можливості для миротворчої діяльності у них є превеликі. Вони можуть робити гучні звернення до Путіна з вимогою припинити постачання зброї і терористичної живої сили на Донбас. Вони можуть виходити на Червону площу з протестами проти підтримки Кремлем війни в Україні. Вони можуть активізувати громадянську миротворчу діяльність через різноманітні ветеранські організації. Вони (принаймні ті з них, хто має ще залишки здоров’я) можуть відвідувати зону АТО і своєю присутністю і мудрим словом врозумляти воюючі сили. Вони можуть наповнити владні кабінети листами з вимогою припинити війну. А волонтери і активісти допомогли б їм у цьому.

          І це була б дуже сильна і ефективна миротворча діяльність. Адже ветерани в нашому суспільстві мають найвищий, найпотужніший рівень легітимності. А в російському суспільстві, з його культом перемоги, – тим більше. Це Путіну потрібна зовнішня легітимність і він її шукає у дев’ятому травня і у ветеранах. А самі ветерани не потребують ніяких зовнішніх визнань. Вони самі по собі – джерело легітимності. Їх слово у бік Путіна, який начебто виступає за їх інтереси, буде дуже сильним. Можна сказати, що вони тримають у своїх руках легітимність кремлівської верхівки, як голку Кощія. І тисячі їх звернень, листів, прохань вплинули б на Кремль і сприяли б примиренню на Донбасі.

          Але хіба хтось чув про системну і масову роботу ветеранів у цьому напрямку? Так, є окремі одиночні звернення, є особисті трагедії, що стають гучними, є обурення на вулицях і кухнях. Проте інтенсивної послідовної роботи немає. Ветерани виступають в цьому конфлікті як спостерігачі. І не служать завжди декларованій ними справі встановлення миру на землі. Не намагаються зупинити військовий конфлікт, в якому гинуть їх онуки і правнуки.

          Дійсно, завжди можна сказати, що вони не розуміють, що там відбувається, що вони теж люди і теж можуть підпасти під пропагандистський каток кремлівських ЗМІ. Але ж це – несерйозно. Мова ж іде про дорослих, досвідчених, мудрих людей, які мають добре розуміти навколишні процеси, тим більш пов’язані з війною. До того ж, якщо вони служать ідеалам миру, то яка різниця хто там правий, а хто винуватий?

          Можна ще сказати, що у ветеранів вже немає сил і здоров’я для суспільної діяльності. Але ж для участі у парадах, зустрічах, документальних зйомках, часто довгих і виснажливих, сили є! Тож і для миротворчої діяльності знайшлися б. До речі, багато робити там і не треба. Треба лише бути присутнім і говорити.

          Можна закинути і те, що їм пенсії не дозволяють суспільною роботою займатися. Але ж хай вони тільки запропонують – миттєво з’являться волонтери, які таку діяльність профінансують, вирішать усі організаційні питання, зроблять усю чорнову технічну роботу.

          Бо виходить, що ці люди захистили нас від нацистсько-фашистського пекла, але ці ж люди дозволяють використовувати себе для відродження нового фашистського режиму, ці ж люди мовчки спостерігають за міжнародними злочинами кремлівської влади.

          І хай не ображаються на нас ветерани і не збурюються їх псевдозахисники. Може ми дійсно хочемо від ветеранів забагато, може дійсно ми не маємо права просити їх про щось, але нам вже немає до кого звернутися по допомогу. Залишилися тільки ви – славетні воїни, які врятували нас колись і можуть зробити це зараз.

          Вельмишановні українські та російські ветерани! Ми не можемо від вас чогось вимагати. Ми вас просимо. Будь ласка, допоможіть встановити мир і законний порядок на сході України! Посприяйте зниженню градусу напруженості! Захистіть світ від війни, як зробили це вже колись!

          І дай вам бог довгих років життя!

Subscribe

Recent Posts from This Community

promo peaceinukraine march 15, 15:56 8
Buy for 20 tokens
Все слышали такую сказку, что якобы украинцы, белорусы и русские – это братский единокровный народ, который происходит якобы от триединой древнерусской народности. Ученые открыли страшную тайну – мы не братья. Праславянский этнос, конечно, существовал где-то со II тысячелетия до нашей эры, из…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments